Центральна бібліотека ЦБC Слобідського району м. Харкова

Про це пише Politico з посиланням на посадовців ЄС, передає Укрінформ. Європейський Союз виділить до 5 млрд євро у вигляді довгострокових кредитів під гарантії країн ЄС – відповідно до їхнього внеску у бюджет Євросоюзу. Відсоткові платежі виплачуватимуться з бюджету ЄС.
Решту, близько 3 млрд євро, буде надано у вигляді грантів. Новий проєкт з'явився після того, як Німеччина відмовилася надати гарантії на суму до 9 млрд євро під позики для України. Берлін стверджує, що Києву краще надавати гранти, бо він уже має великі борги. Німеччина сама надала грант в 1 млрд євро. Хоча терміни поки що не визначені, ЄК має намір отримати схвалення Європарламенту і країн ЄС у вересні, щоб почати виплати в жовтні. Президент України Володимир Зеленський у своєму нічному зверненні дорікнув ЄС за затримку з наданням коштів. Лідери ЄС ще в травні пообіцяли Києву «до 9 мільярдів євро» макрофінансової допомоги. Але досі Єврокомісія змогла виділити тільки 1 млрд у вигляді кредитів, забезпечених бюджетом ЄС. Через війну Київ відчуває дефіцит бюджету в обсязі близько 5 млрд доларів на місяць. Україна звернулася по допомогу до міжнародних донорів, щоб покрити основні витрати, такі як пенсії та зарплати в державному секторі.

06/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це йдеться у повідомлені, розміщеному на сайті Представництва ЄС в Україні, передає Укрінформ. Як зазначається, фінансування є частиною відповіді ЄС на неспровоковану та невиправдану війну росії проти України.
Кошти будуть направлені на підтримку урядової «Всеукраїнськоїшкільноїонлайн-платформи» та задоволення потреб у безпечних навчальних просторах для очного навчання і матеріалах для дітей. Також підтримка буде надана вчителям, щоб допомогти їм продовжувати працювати під час кризи. Представництво ЄС поінформувало, що допомогу адаптуютьдо різних ситуацій на сході та заході країни. Вона включатиме підтримку дистанційної освіти для дітей, які були вимушені залишити країну, тікаючи від війни, і сприяння заходам протягом літніх місяців, щоб компенсувати втрачені можливості навчання та розвитку. Крім того, частина коштів буде спрямована на допомогу жертвам сексуального насильства в умовах війни.
Це включатиме безпосередню допомогу місцевим організаціям громадянського суспільства та службам швидкої допомоги, а також спеціалізованим слідчим групам під керівництвом Генеральної прокуратури України. Також надаватиметься підтримказусиллям спеціального представника генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства під час конфлікту щодо забезпечення надання скоординованої підтримки ООН жертвам в Україні під керівництвом уряду. Як повідомлялося, 14 липня Організація Об'єднаних Націй оголосила, що створить команду експертів для допомоги Українів розслідуванні сексуального насильства як зброї війни.

04/08/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Кабмін схвалив проєкти двох додаткових угод з Єврокомісією для підтримки енергоефективності

Як передає Укрінформ, про це представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив уТелеграмі. Схвалений урядом проєкт додаткової угоди про фінансування Програми підтримки енергоефективності в Україні (ЕЕ4U) створить правові підстави для продовження періоду виконання угоди на 3 роки – до 2028 року та збільшення суми співфінансування з боку Німеччини на 10 млн євро, а також дозволить удосконалити механізми співробітництва. Проєкт додаткової угоди про фінансування Програми підтримки енергоефективності вУкраїні(ЕЕ4U-ІІ) також передбачає продовження періоду виконання угоди на 3 роки - до 2028 року. Крім того, буде змога внести зміни до управлінської та правової структури Фонду енергоефективності. Як повідомляв Укрінформ, у липні Україна, Фонд розвитку підприємництва та Кредитна установа для відбудови (KfW) підписали угоду про надання 7,4 млн євро кредиту та гранту для пільгового кредитування малих та середніх підприємств. Гроші буде спрямовано Фондом розвитку підприємництва через банки-партнери на фінансування малих та середніх підприємств у національній валюті. Це дозволить МСП здійснювати інвестиції в енергоефективні заходи в умовах воєнного стану.

05/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

На цьому наголосила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина на презентації пріоритетів чеського головування за участю міністрів країн ЄС у європейських справах, повідомляє Укрінформ із посиланням наЄвроінтеграційний портал. Стефанішина наголосила, що з 2014 року Україна залишається надійним партнером Євросоюзу в усіх питаннях, зокрема щодо безперебійного постачання газу та продовольства навіть в умовах повномасштабної війни.
«Під час війни європейські лідери ухвалили стратегічно і геополітично важливе рішення, надавши Україні статус кандидата в ЄС. Це не тільки посилить Україну, об’єднує суспільство, а й посилить Європейський Союз. Ми очікуємо на подальші кроки щодо переговорів з розширення, що має неймовірний мобілізуючий ефект для збереження динаміки реформ під час війни», – сказала вона. Урядовець розповіла про труднощі, з якими стикається український бізнес, що опинився під ракетними обстрілами та у морській блокаді, а також важливість допомоги з боку ЄС, зокрема пропозицій Єврокомісії щодо забезпечення «шляхів солідарності» для експорту агропромислової продукції.
Водночас вона наголосила на критично важливій ролі Євросоюзу та реформ у відновленні й відбудові України. «Розраховуємо, що під час Чеського головування разом ізЄврокомісієюми сформулюємо чітку мапу фінансової підтримки щодо реконструкції України, яка буде пов'язана з процесом реформ та нашим рухом до членства в ЄС. Звісно, ми також розраховуємо на отримання коштів від російських репарацій», – сказала Стефанішина, закликавши учасників підтримати ініціативу України про створення Спеціального трибуналу щодо злочинів агресії росії проти України. Віцепрем'єр-міністр також звернулася до країн ЄС із закликом підтримати плани термінової реконструкції українських регіонів, що постраждали від війни, огляду на підготовку до зимового періоду та в умовах енергетичного шантажу росії. «Ми вдячні нашим чеським друзям за визначення серед основних їхніх пріоритетів головування питання відновлення і зміцнення України та продовження і поглиблення санкцій проти росії. Терористичні атаки росії мають дістати потужну відповідь. Свободи та цінності ЄС більше не можна сприймати як належне. Ми повинні працювати разом та відстояти наше спільне процвітаюче європейське майбутнє»», – наголосила Стефанішина. Як повідомляв Укрінформ, 30 червня у Мадридівідбулася церемонія передачі головування у Раді Європейського Союзувід президента Франції Еммануеля Макрона прем’єр-міністрові Чехії Петру Фіалі. Очільник чеського уряду заявив, що ключовими завданнями майбутнього головування ЧР у ЄС буде протидія вторгненню рф в Україну та подолання наслідків війни.

17/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Як повідомляє Укрінформ, про це уTвітерінаписала Єврокомісар із внутрішніх справ Йлва Йоганссон. "Україна веде боротьбу проти злочинного вторгнення росії, та потребує зброю для того, щоб захистити себе.ЄС матеріально підтримує армію України у повній довірі та у повній впевненості", - зазначила Єврокомісар.
Як повідомлялося, вчора речник ЄС Пітер Стано заявив про те, що у Європейського Союзу немає жодних підстав сумніватися у зобов’язаннях уряду України із належного використання та обліку зброї, яка надходить в Україну за сприяння Європейського Союзу для забезпечення права України на самооборону. Напередодні у ряді західних ЗМІ з’явилися припущення про те, що НАТО і ЄС, нібито, занепокоєні контрабандою зброї з України. Обидві організації спростували такі твердження, які можуть бути наслідком компанії дезінформації кремля проти України та проти країн Заходу.

15/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужбаукраїнської асоціації. «З перших днів війни в Україні SoDA підтримує безліч ініціатив, щоб допомогти біженцям, які прибувають до Польщі, і людям, які борються на фронті. Партнерство з Асоціацією IT Ukraine – це наступний крок, необхідний для підтримки наших східних сусідів, а головне – для розвитку ІТ-індустрії в Європі», - розповів президент SoDA Бартош Маєвський. Зазначається, що меморандум спрямований на поглиблення співпраці між ІТ-асоціаціями, а також між ІТ-спільнотами України таПольщішляхом обміну знаннями, досвідом та кращими практиками. Як повідомлялось, Міністерство цифрової трансформації запускає освітній проєктIT Generation, в межах якого українці отримають можливість пройти безоплатне навчання у сфері IT.

15/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це де Понсен сказав увідеозверненніз нагоди Національного свята Франції, передає Укрінформ. «Посольство як ніколи мобілізоване для зміцнення зв’язків між Францією та Україною... Ми будемо інтенсифікувати наші політичні контакти, а також контакти між громадянськими суспільствами.
Упродовж наступних тижнів ми побачимо розвиток двосторонніх відносин на рівні численних візитів», - сказав посол. Він нагадав, що Франціявпевнено стала поруч з Україною після початку війни і залишатиметься з нею у майбутньому. «На жаль, ми всі сьогодні розуміємо, що російська агресія проти незалежної України триватиме, будуть важкі періоди. Тому ми маємо підтвердити нашу солідарність з Україною. І будьте певні, ми не зрадимо цю солідарність і продовжимо підтримувати Україну», - заявив де Понсен.
Посол зазначив, що цьогорічне національне свято Франції в Україні «трагічно особливе» і висловив захоплення мужністю та самопожертвою українського народу. «Кожного дня ми отримуємо дуже сильний меседж: свобода, рівність і братерство - наші французькі цінності – сьогодні, як ніколи, стають важливими на Європейському континенті. Україна та українці зробили їх своїми у цій нав’язаній їм росією війні», - акцентував дипломат. Як відомо, 14 липня у Франції відзначають Національне свято - День взяття Бастилії.

14/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це Володимир Зеленський сказав увідеозверненні, яке записав дорогою до Києва з Дніпропетровщини, передає Укрінформ. Він розповів, що 8 липня звернувся до парламенту Словенії. "Це було вже 24-те звернення до парламентів країн ЄС - і перше, зроблене поблизу передової. Сподіваюся, що й три інші країни ЄС відчують, що ці звернення – не про політику, а про захист нашої свободи – спільної, до речі. А отже, ми прийдемо до того, що одного дня зможу сказати: усі 27 парламентівЄвросоюзучують боротьбу за свободу краще, ніж будь-які російські маніпуляції", - зазначив Президент України. Як повідомлялося, Володимир Зеленський 8 липня здійснив робочу поїздку на Дніпропетровщину, в рамках якої провів нараду з питань оперативної обстановки в регіоні, відвідав лікарню ім. Мечникова у місті Дніпро, а також відвідав передові позиції українських військових та вручив їм нагороди.

09/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Останнім часом питання підтримки та допомоги Україні не було незвичайною темою впливових міжнародних форумів.
Цей лейтмотив лунає в усьому цивілізованому (демократичному) світі на різних майданчиках останні 4 місяці.
Щойно наші партнери оговталися від шоку 24 лютого і зрозуміли, що Україна не збирається покірно віддаватися на милість росії, вони почали надавати термінову допомогу та обіцяти довгострокову. Допомога нам украй потрібна. Йдеться не тільки про зброю, то само собою зрозуміло. Україна не може сьогодні, на жаль, функціонувати без «зовнішніх» грошей – людям потрібно виплачувати заробітні плати та пенсії, відновлювати зруйновані комунікації та соціальні послуги, надавати дах і харчування та багато-багато іншого. Це потреби сьогодення. Але Україна та її друзі дивляться наперед, стратегічно, хоча війна перебуває у своїй найгарячішій фазі.4-5 липня представники понад 40 країн і близько 20 міжнародних організаційна міжнародній конференціїз відновлення України в південношвейцарському містечку Лугано обговорювали представлений Україною план відбудови.

ПРО ЩО ДЕКЛАРАЦІЯ ЛУГАНО

План, підготовлений у рамках ініціативи Президента Зеленського United24,презентував прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Деталі нинішньої ситуації, завданої агресором шкоди, нагальних потреб і тому подібне – його міністри. До Лугано Кабмін вирушив чи не усім складом. Прибули також деякі народні депутати, представники Офісу Президента, керівники окремих компаній, громадянського суспільства тощо. Прогулянкою на курорт під час війни це, втім, аж ніяк не було, всі працювали на результат.Зарубіжні партнери були представлені різними високопосадовцями, переважно міністрами; голів держав і урядів (окрім господарів конференції та прем’єра головуючої з 1 липня в Раді ЄС Чехії Петра Фіали) помічено не було. Але формальне представництво – не те, чого Україна потребує сьогодні. Україна потребує конкретних дій. Обіцянок, оформлених у цифри, конференція в Лугано (слід зауважити, що планувалася вона ще рік тому як конференція з реформ в Україні, але сувора реальність внесла свої корективи в назву та зміст) не передбачала, хоча керівники національних делегацій у коротких промовах і називали деякі. Завданням було виробити саме принципи акумулювання та надання допомоги. Вони були оформлені вПринципи Луганота сформульовані в Декларації Лугано(Lugano Declaration).Коли президент Швейцарії, він же міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс, анонсував назву заключного документу, я автоматично почала писати «Луганська декларація», аж раптом спотикнулася на назві… Саме в цей день наші герої здійснили планований вихід із Лисичанська, що фактично знаменувало окупацію більшості Луганської області. Гіркий лінгвістичний збіг. Тож будемо називати документ «Декларацією Лугано». Документ, скажімо чесно, досить абстрактний. Але з нього випливає, що допомогу нам, щиру та дружню, надаватимуть не просто так. А, по-перше – за чіткої звітності. По-друге – за умови продовження все тих же реформ, яких від нас вимагають останні три десятиліття: боротьби з корупцією, реформи судової системи, верховенства права тощо. Перше є логічним, адже йдеться про чималі, ні, про дуже великі гроші. Друге є прогнозованим. До того ж, все одно це треба робити в контексті наших наразі цілком реальних, а не ефемерних євроінтеграційних перспектив. Тож будемо поєднувати необхідне з дуже необхідним.

НА ЧИЇ ГРОШІ МОЖЕ РОЗРАХОВУВАТИ УКРАЇНА

Словосполученням, яке збуджує надію на світле майбутнє в наших людей, поруч з ленд-лізом, є«план Маршалла». Щоправда, із цим планом так, як і з замороженими статками, – треба почекати. Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов справедливо зауважив, що «план Маршалла» буде можливий лише тоді, коли війна не просто завершиться, але й будуть проведені основні роботи з відновлення. «Ми не в тій позиції, аби чекати, поки війна завершиться», – заявив міністр і нагадав, що й ці обіцяні десятки мільярдів доларів будуть прив’язані до структурних реформ (читай вище).Гучною темою на конференції була ідея Києва залучити гроші російських олігархів, заморожені в багатьох країнах світу. Говорив про це і прем’єр Шмигаль, й інші учасники, і журналісти. Ідея приємна, спокуса велика, гроші ніби є – бери та використовуй. Проте не все так просто, охолодив швейцарський президент. Ні, Швейцарія не проти пустити награбовані російські статки на добру справу, як дехто поквапився написати. Ця нейтральна держава вперше в історії доєдналася до санкцій, за що їй треба дякувати, але свої кроки вона ретельно зважує. яксказав на пресконференції швейцарський президент Ігнаціон Кассіс, не треба ставитися до цього питання як до «шоу або конкурсу краси».
А треба всебічно вивчити з правової точки зору, адже майнове право – одне з прав людини, його порушення зменшує владу народу на користь влади держави, що не відповідає принципам ліберальної демократії. Ми теж хочемо бути ліберальною демократією, а не автократією. Але ж, як аргументував Шмигаль, росія вбиває наших людей, руйнує наші школи, лікарні, інфраструктуру та має заплатити за це. Він нагадав, що в різних країнах заморожено від 300 до 500 млрд доларів. Утім, вочевидь, з цим доведеться почекати. Шкода, адже План відновлення України уже зараз оцінюється у 750 млрд доларів, зрозуміло, що цифра зростатиме, іконфісковані активи росіїі російських олігархів могли би покрити чи не половину потрібної суми.Поки що більш реальною виглядає допомога від міжнародних фінансових організацій. Саме вони уможливлюють наразі підтримання бюджету. Багаторічний досвід Світового банку показує, що коли в країні йде війна, тим більше такого масштабу, потрібна потужна присутність. Тож віцепрезидент СБ у Європі та Центральній Азії Анна Б'єрде запевнила, що Світовий банк твердо стоятиме на боці України та підтримуватиме її у відновленні та реконструкції. Її колега, директор Світового банку у справах білорусі, Молдови та України Аруп Банерджі, уточнив, що найактуальнішим завданням наразі є підтримання платіжного балансу – уряду України потрібні для цього 5 млрд доларів щомісяця (на першочергові виплати). «Це критично для виживання України як нації, як держави», – підкреслив Банерджі в розмові з українськими журналістами. Уже через 11 днів після початку повномасштабної війни росії проти України СБ схвалив проєкт FreeUkraine для підтримки бюджету. Ніколи в історії банку проєкти не ухвалювалися так швидко, зауважили представники фінінституції. Нещодавно було додано проєкт PeaceInUkraine. Проєкти банку дозволяють мобілізувати гроші інших партнерів. Планом, який представив на конференції прем’єр Денис Шмигаль, банк цілком задоволений, як і Принципами Лугано.Одним із найбільших донорів для нас традиційно є Європейський Союз. До того ж віднедавна ми для нього не просто країна Східного сусідства. «З боку ЄС ми готуємо програму макрофінансової підтримки. Перший етап – вартістю 1 млрд євро – має почати працювати вже влітку», – оголосив виконавчий віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс. Загалом програма передбачає виділення 9 млрд євро. До цього, з початку російської агресії,ЄС мобілізував4 млрд євро макрофінансової та бюджетної підтримки.

Отже, яксказав на пресконференції швейцарський президент Ігнаціон Кассіс, не треба ставитися до цього питання як до «шоу або конкурсу краси». А треба всебічно вивчити з правової точки зору, адже майнове право – одне з прав людини, його порушення зменшує владу народу на користь влади держави, що не відповідає принципам ліберальної демократії. Ми теж хочемо бути ліберальною демократією, а не автократією. Але ж, як аргументував Шмигаль, росія вбиває наших людей, руйнує наші школи, лікарні, інфраструктуру та має заплатити за це. Він нагадав, що в різних країнах заморожено від 300 до 500 млрд доларів. Утім, вочевидь, з цим доведеться почекати. Шкода, адже План відновлення України уже зараз оцінюється у 750 млрд доларів, зрозуміло, що цифра зростатиме, іконфісковані активи росіїі російських олігархів могли би покрити чи не половину потрібної суми.Поки що більш реальною виглядає допомога від міжнародних фінансових організацій. Саме вони уможливлюють наразі підтримання бюджету. Багаторічний досвід Світового банку показує, що коли в країні йде війна, тим більше такого масштабу, потрібна потужна присутність. Тож віцепрезидент СБ у Європі та Центральній Азії Анна Б'єрде запевнила, що Світовий банк твердо стоятиме на боці України та підтримуватиме її у відновленні та реконструкції. Її колега, директор Світового банку у справах білорусі, Молдови та України Аруп Банерджі, уточнив, що найактуальнішим завданням наразі є підтримання платіжного балансу – уряду України потрібні для цього 5 млрд доларів щомісяця (на першочергові виплати). «Це критично для виживання України як нації, як держави», – підкреслив Банерджі в розмові з українськими журналістами. Уже через 11 днів після початку повномасштабної війни росії проти України СБ схвалив проєкт FreeUkraine для підтримки бюджету. Ніколи в історії банку проєкти не ухвалювалися так швидко, зауважили представники фінінституції. Нещодавно було додано проєкт PeaceInUkraine. Проєкти банку дозволяють мобілізувати гроші інших партнерів. Планом, який представив на конференції прем’єр Денис Шмигаль, банк цілком задоволений, як і Принципами Лугано.Одним із найбільших донорів для нас традиційно є Європейський Союз. До того ж віднедавна ми для нього не просто країна Східного сусідства. «З боку ЄС ми готуємо програму макрофінансової підтримки. Перший етап – вартістю 1 млрд євро – має почати працювати вже влітку», – оголосив виконавчий віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс. Загалом програма передбачає виділення 9 млрд євро. До цього, з початку російської агресії,ЄС мобілізував4 млрд євро макрофінансової та бюджетної підтримки.На переконання Домбровскіса, важливо, скоординувати позиції різних донорів, визначити принципи роботи, шляхи фінансування. «Питань багато, підготовку треба починати вже зараз, а не чекати, доки війна завершиться. Треба бути готовими, а до того часу не слід забувати про підтримку зараз, адже це дозволяє Україні трималася на плаву», – сказав віцепрезидент Єврокомісії.Під час форуму було оголошено простворення Коаліції відбудови Україниза ініціативи Євросоюзу, до якої прямо на місці долучилося чимало учасників.

ВІЙНА ЯК ШАНС НА ПОКРАЩЕННЯ

Війна – найстрашніша трагедія, яку можна собі уявити. Але попри все це також шанс на оновлення та покращення. Ця думка лунала в Лугано досить часто. Зокрема, коли йшлося про відбудову енергетичної інфраструктури.Міністр енергетики Герман Галущенко в інтерв’ю Укрінформу категорично заявив: ми не хочемо повертатися до тієї структури енергетичної системи, яку маємо зараз. За його словами, Україна має стати хабом наукової думки в сфері енергетики.
Тож нарешті можна сподіватися, що ми таки станемо енергоефективними. Втім зараз, як сказала журналістам Катаріна Матернова, заступник глави генерального директорату Єврокомісії з питань політики сусідства та переговорів про розширення, в.о. голови Групи підтримки України Єврокомісії, треба подумати насамперед про те, щоби люди не замерзли зимою, але вже починати думати про докорінну модернізацію системи опалювання.У сфері цифровізації зате в нас усе круто. Віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявив, що під час війни Україна, яка й наразі є одним зі світових лідерів цифровізації, стала ще більш просунутою в цьому відношенні та пообіцяв, що через 1-2 роки ми станемо «найбільшою цифровою державою в світі та найзручнішою з точки зору цифрових послуг». Він презентував «цифровий лендліз», «електронний план Маршалла» та ініціативу Digital4Freedom – набір конкретних проєктів, що потрібно зробити в цьому напрямі.«Відновлена Україна приречена стати «зеленою», - заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець за результатами зустрічі з Ерін МакКі, заступницею керівника Бюро з питань Європи та Євразії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), якесприятиме реалізації важливих реформ у сфері довкіллята «зеленому» відновленню України.Отже, сьогоднішні наші випробування відкривають нам шлях до дійсно кращого, більш якісного майбутнього. Гірко, що такою страшною ціною.Конференція в Лугано стала першою, але далеко не останньою, спрямованою на підтримку України на шляху відновлення. Наступну, 2023 року,виявила бажання провести Великобританія, про що заявила глава британського МЗС Ліз Трасс; а через рік, у 2024-му – Німеччина. Хочеться сподіватися, що це будуть уже повоєнні конференції.Але ще цього року мають відбутися кілька заходів, зокрема донорська конференція. Про подібні плани оголошували все та ж Німеччина, яка наразі головує в групі G7, натякала Чехія, яка перебрала на себе головування в Раді ЄС у другому півріччі цього року.«Ми вдячні нашим друзям і партнерам, які мобілізували свої зусилля для підтримки України. Ця підтримка є надзвичайно важливою для наших зусиль із захисту нашої країни та нашого народу. Війна завдала величезних збитків і величезних втрат; це мало руйнівний вплив на нашу економіку та змусило мільйони українців покинути свої домівки. Щоб досягти вирішальної перемоги, ми маємо забезпечити повстання України з попелу», – заявив у зверненні до учасників конференції Президент України Володимир Зеленський.За допомогою друзів і партнерів ми впораємося. Тоді як росія буде у відчаї спостерігати за неймовірною лавиною солідарності з країною, «якої не повинно бути», скриготати зубами та від безсилля закидати наші міста та села ракетами. Віримо, недовго.

07/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Як передає кореспондент Укрінформ, Тимошенко окреслив риси плану під час міжнародного круглого столу “Об’єднані для України: механізми співпраці місцевої та регіональної влади під час війни”, у якому брали участь керівники Конгресу, а також представники органів місцевого самоврядування України та європейських муніципалітетів. “Завдяки злагодженій роботі проєктного офісу “Великого будівництва” при Офісі Президента та обласних військових адміністрацій за дорученням президента України був розроблений план відновлення України.
Одним із найважливіших елементів цього плану є Fast Recovery план. Його суть полягає у максимально швидкому відновленні критично необхідної — вже сьогодні — соціальної інфраструктури, щоб наші люди могли повернутися до своїх домівок і отримувати освітні, медичні та житлово-комунальні послуги”, - зазначив Тимошенко. Він підкреслив важливість багаторівневого врядування, наголосивши, що дії центральної влади та органів місцевого самоврядування мають бути узгодженими та скоординованими, адже це критично необхідно для досягнення спільної мети — перемоги над ворогом та відбудови України. “Протягом останніх місяців фахівці Офісу Президента разом зі спеціалістами регіональних та місцевих органів влади працювали над розробкою плану швидкого відновлення — Fast Recovery.
Розроблено онлайн-систему, яка фіксує всі руйнування, порахований кожен метр зруйнованої інфраструктури. Вже зараз на деокупованих територіях необхідно оперативно відбудувати майже сорок тисяч об’єктів”, - розповів Тимошенко. Серед них, за його словами, — 400 шкіл, 600 садочків та лікарень, а також об’єкти ЖКГ, зокрема, водо-, газо-, тепло- та електропостачання. Усі інші об’єкти — це житлова інфраструктура. “Паралельно з цим ми працюємо над довгостроковим проєктом відновлення та трансформації Української держави у сучасну, сильну, європейську та комфортну країну”, - зазначив заступник керівника ОП.
При цьому він зауважив, що поверхнева оцінка втрат України від російської агресії вже перевищує 700 млрд доларів, і що ця цифра зростає щодня, адже війна триває. “Відбудова такого рівня потребує нових стандартів та інституційних гарантій прозорості. В Україні буде реалізований найкращий світовий досвід. Основні принципи — це безпека, технологічність, дотримання екологічних стандартів, запровадження зелених технологій, безбар’єрність та прозорість”, - сказав Тимошенко. “Від початку цієї війни центральна влада і органи місцевого самоврядування підтримують регулярний діалог, вирішують нагальні питання та спільно планують заходи з відновлення нашої країни”, - наголосив він.

07/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це повідомляє Мінекономіки вТелеграмі,передає Укрінформ. У ході засідання Україна доповіла про стан промисловості в умовах широкомасштабної військовоїагресії з боку рфта ознайомила представників країн Європи з результатами реалізації програми релокації вітчизняних підприємств. Учасники засідання обговорили подальшу діяльність у створенні ланцюжків доданої вартості, у тому числі, можливості спільних кроків за сприяння ЄК. Зокрема, зазначається, що Україна прагне до більшої промислової кооперації, тобто, більшої кількості проєктів, замовлень, інвестицій та готовності ЄС підтримати відновлення країни. В Мінекономіки переконані, що український бізнес може стати серйозним партнером для європейських компаній завдяки збереженню значного наукового потенціалу для забезпечення розвитку високотехнологічних виробництв із високою часткою доданої вартості. За результатами зустрічі сторони визначили напрямок подальшої співпраці у зазначених питаннях, зокрема, її результати будуть враховані під час наступного шостого засідання Промдіалогу. Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний валютний фонд очікує, що обсяги виробництва в Україні впадуть нижче раніше прогнозованого рівня, до 25-30% за підсумками нинішнього року – через руйнування, людські й економічні втрати від російської війни в Україні.

07/07/2022
Джерела інформації: Укрінфор

Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко у Фейсбуці, коментуючи рішення Європарламенту, передає Укрінформ. Зокрема, вінзазначив, що атомнаенергетика давно зарекомендувала себе як надійна складова енергетичної галузі.
Тож продовження використання атомних потужностей окремих європейських країн дозволить значно зменшити залежність від російських енергоносіїв. «Для України визнання атомної енергетики «зеленою» відкриє можливість більш широкого інвестування в будівництво нових енергоблоків за інноваційними технологіями. Це означає, що українська енергетика стане більш вуглецево-нейтральною, а завдяки збільшенню експорту до Європи ми допоможемо декарбонізувати і європейський енергомікс», - вважає Галущенко. Він стверджує, що визнання газу як перехідного виду палива від викопних енергоресурсів до відновлюваних джерел енергії також важливе для зміцнення енергетичної безпеки Європейського континенту.
«Інвестиції в українську газотранспортну систему, яка на сьогодні здебільшого орієнтована на транзит газу з росії, допоможуть розвинути газову інфраструктуру для постачання з інших регіонів. Крім того, Україна має значні власні запаси газу як на суші, так і на шельфі Чорного моря. Інвестування у видобуток також сприятиме досягненню енергетичної незалежності. І ще один аспект – розвиток інфраструктури для LNG.
Будівництво LNG-терміналів сприятиме диверсифікації постачання газу і в Україну, і в країни Європи», - наголошує міністр. За його словами, розвиток інфраструктури для зберігання газу підвищить надійність газопостачання у пікові періоди, наприклад, в опалювальний сезон, та зменшить цінові коливання на ринку, які останнім часом спричинені агресивною політикою кремля. Як повідомлялося, на початку лютогоЄвропейська комісія ухвалила рішення про внесення атомної енергетики та природного газу до «Зеленої таксономії ЄС»– класифікації екологічно сталих видів діяльності для інвесторів. Схвалений Європарламентом Акт про ухвалення таксономії набуде чинності з 1 січня 2023 року.

07/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це сьогодні у Лугано під час міжнародної конференції з відновлення України заявив віцепрем’єр, міністр соціальних справ та громадського здоров’я Бельгії Франк Вандерброке, повідомляє кореспондент Укрінформу. «Ми від щирого серця підтримуємо рішення Європейської ради надати Україні статус (майбутнього) члена ЄС. Дорога до членства є довгим процесом, але це також можливості для прискорення відновлення України за рахунок використання повною мірою механізмів передвступної допомоги. Цей процес має допомогти здійснити необхідні реформи, які закладуть основу для побудови більш сильної та більш заможної України. Бельгія готова допомогти Україні у цьому процесі», - зазначив бельгійський урядовець. Він нагадав, що у квітні прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо під час донорської конференції у Варшаві «Стоїмо поряд з Україною» оголосив про виділення 800 мільйонів євро для допомоги Україні та про надання притулку для українців, що рятуються від війни. «Наша країна прийняла більше 46 тисяч біженців з України, включаючи більше 9 000 дітей, які мали негайно потрапити до шкіл. Ми сподіваємося, що тут, далеко від жахів війни, вони будуть здатними хай повільно, але у безпечних умовах, оговтатися від отриманих травм. Майбутнє України належить саме цим дітям», - наголосив Вандерброке. Він зауважив, що Бельгія виділила більше 10 мільйонів євро для допомоги переміщеним особам в самій Україні та у сусідніх з нею країнах, для їх облаштування та забезпечення медичним обладнанням, ліками та предметами гігієни. Крім цього, уряд Бельгії на багатосторонньому рівні виділив ще 30 мільйонів євро для різних міжнародних організацій, що надають допомогу Україні, зокрема для тих, які працюють для притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах росії на території України. «Щодо довгострокового відновлення, то ми вітаємо український план з відбудови та розвитку. Дуже важливо вже зараз підтримувати зусилля України з відновлення, щоб надати їй можливість розбудувати стабільне та заможне майбутнє. Ми віримо в те, що мир невдовзі повернеться на наш континент. Ми закликаємо російську федерацію негайно зупинити свою неприйнятну агресію та вивести всі війська з території України», - підкреслив представник уряду Бельгії. Як повідомлялося, у швейцарському Лугано продовжується міжнароднаконференція з відновлення України, учасники якої розглядають можливості для підтримання України у зусиллях з відновленні усього, що було зруйнованого під час російської агресії, а також довгостроковий план розвитку сучасної, сильної та мирної України майбутнього.

05/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Як передає Укрінформ із посиланням наТелеграмглави уряду, про це він сказав у Лугано під час безпекового діалогу на полях конференції з питань відновлення України. «Цивілізований світ має забути про «business-as-usual» із росією. Безпека європейського континенту неподільно пов’язана з Україною. Історія сучасноїЄврописьогодні пишеться в Україні», - зазначив Шмигаль. Під час безпекового діалогу він наголосив на трьох пріоритетах, на яких пропонує зосередитися партнерам у питанні санкційного тиску. Зокрема, на цілеспрямованості галузевих санкцій щодо енергетики, фінансів та торгівлі, на запровадження чергових персональних санкцій проти олігархів, вищих державних службовців та керівників державних підприємств, а також закритті лазівок, які росія використовує для обходу обмежень. «Надзвичайно актуальним питанням залишається конфіскація заморожених російських активів для передачі на відновлення України. Розраховуємо на ухвалення партнерами відповідних змін до законодавства», - додав Прем’єр-міністр. Як повідомляв Укрінформ, у швейцарському місті Лугано 4 липня розпочнеться дводенна конференція з питань відновлення України. На представницькому заході, в якому візьмуть участь українські та зарубіжні посадовці, планується представити великий план відбудови України. В рамках конференції пройдуть бізнес-форум і панелі з відновлення в основних сферах економіки, а також соціального відновлення. До Лугано прибули Голова ВР Руслан Стефанчук і Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, кілька українських міністрів і депутатів, посадовці ЄС, міжнародних фінансових інституцій, правозахисних структур.

04/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це заявив прем’єр-міністр Чеської Республіки Петр Фіала, виступаючи на міжнародній конференції Ukraine Recovery Conference, яка розпочалася 4 липня в швейцарському місті Лугано, передає кореспондент Укрінформу. Цілі президентства Чехії в Раді ЄС, яке вона перебрала на себе з 1 липня, значною мірою змінилися порівняно з попередніми через війну в Україні, сказав Фіала. «Ми змушені відповісти на війну. Тож підтримка України, її повоєнне відновлення, а також управління хвилею біженців стали пріоритетом номер один. Ці три аспекти тісно пов’язані», - заявив глава уряду ЧР. Він зазначив, що під час конференції в Лугано політики, економісти, експерти змушені говорити не про реформування, як планувалося ще рік тому, а про відновлення України - держави, яка до 24 лютого нормально функціонувала та працювала над покращенням життя свого народу. Частина країни вже була окупована, але Україна нікому на загрожувала, ні на кого не нападала, підкреслив чеський прем’єр, додавши, що росія напала на Україну, і «Європа змінилася». «Для того, щоб відбудовуватися, Україна має захистити себе. Ми повинні продовжувати надавати зброю, гуманітарну допомогу, а також гроші для щоденних операцій», - наголосив Фіала. Політик нагадав, що «Чехія почала постачати Україні зброю ще до початку війни, робить це зараз і продовжить постачати протягом наступних тижнів і місяців». Чеська Республіка прийняла 370 тисяч українських біженців, це більш ніж 3,5% власного населення. «Для того, щоб захищатися, Україна має знати, що її жінки та діти перебувають у безпеці», - зазначив глава уряду ЧР. Він визнав, що не знає, коли Україна зможе розпочати повномасштабне відновлення, але зазначив, що вже зараз треба починати відновлення міст, селищ, щоб люди могли повертатися додому. Київ, завдяки керівництву Президента Володимира Зеленського, захистив себе, як і більшу частину території держави, сказав Фіала, зауваживши, що він, як і багато хто, прокидалися вночі, щоб дізнатися, чи Київ усе ще стоїть, чи він є досі незалежним. «Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і їх команда дали людям хоробрість», - сказав Фіала. Він також торкнувся питання надання Україні та Молдові статусу кандидата на членство в ЄС. Це, за його словами, є чітким сигналом, що ЄС не залишить ці країни на самоті, отже велика частина роботи з відновлення ляже на плечі країн ЄС і його як структури, а також G7, міжнародних фінансових структур. «Ми просто повинні залучити весь цивілізований світ до майбутньої реконструкції України», - підкреслив Петр Фіала та пообіцяв, що Євросоюз на кине Україну в біді, водночас висловивши переконання, щоЄвропивийде з цієї кризи сильнішою, більш безпечною і більш стійкою. Фіала разом з прем’єрами Польщі та Словенії стали першими зарубіжними політиками, які відвідали Київ після початку війни, це було ще 15 березня.

04/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це він сказав під час виступу на Конференції з питань відновлення України у швейцарському місті Лугано, повідомляє кореспондент Укрінформу. «Наша держава стала кандидатом на вступ в Європейський Союз. Рух до набуття повноправного членства передбачає реформи. Але й відбудова України передбачає реформи. Ми маємо ще посилити наші інституції, ми маємо ще оновлювати стандарти життя. Наша мета в тому, щоб Україна стала не лише найбільш вільною країною в Європі й найбільш зручною для життя і бізнесу, а й щоб ми найшвидше з усіх, хто рухався в Європейський Союз, виконали політичну частину роботи. Ми можемо це зробити так само, як вже зробили найбільшу реформу для країн європейської спільноти . І це, вважаю, найважливіша реформа, і ми її вже реалізували - реформа міцності Європейського Союзу, це фактично реформа ЄС», - наголосивЗеленський. Він підкреслив, що «Європейський Союз по-справжньому об’єднаний, міцно об’єднаний тепер завдяки і нам, завдяки Україні». «Завдяки цій нашій реформі ми актуалізували кожну з базових цінностей Європи. Так само і підтримка країнами НАТО нашої держави означає, що ми максимально об’єднали Альянс. Такої об’єднаності Альянсу не було десятки років, і відбудова України стане для нас усіх також великою реформою, бо ми всі разом об’єднуємо демократичний світ настільки, що кожен побачив - світогляд вільних людей завжди перемагає», - сказав Президент. Як повідомлялося, глави держав та урядів Європейського Союзу 23 червня ухвалили рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС. Президент Володимир Зеленський запевнив, що попри розв’язану росією війну Україна продовжить втілювати законодавство, норми та правила Європейського Союзу, а Кабінет Міністрів розробить відповідну дорожню карту для виконання вимог вступу до ЄС. Згодом віцепрем’єр – міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що статус кандидата в члени ЄС для України Європейською радою наданий без умов, проте виконання попередніх семи рекомендацій Європейської комісії необхідні для початку переговорів щодо повноправного членства.

04/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’юLB.ua, передає Укрінформ. «Я бачу, як на рівні Європейської комісії вже розгортаються механізми по роботі з Україною як з майбутнім членомЄвропейського Союзу. На рівні Європейської комісії вже починають рефлексувати (а потім це перейде в офіційну аналітику, вже на папері, з усіма шапками і підписами) – який вплив матиме вступ України на європейські політики. Починаючи, умовно, від того, скільки треба депутатів в Європарламенті, до того, яким буде вплив українського сільського господарства на загальноєвропейську сільськогосподарську політику», - сказав Кулеба. Він додав, що бачить також, як реально відкриваються двері в Європейському Союзі з включення України у внутрішній ринок. «Це і обнулення ставок на імпорт, це і транспортний безвіз. Процес іде в той бік», - переконаний глава української дипломатії. Водночас Кулеба зауважив, що хоча процес відкриття для України дверей триває, паралельно Європейський Союз має себе реформувати. «Ми вступимо в інший Європейський Союз. Але наразі я не бачу жодних індикаторів, які б свідчили про те, що тема реформи Європейського Союзу використовується для уповільнення європейської інтеграції України», - зазначив очільник МЗС. Як повідомлялося, глави держав та урядів Європейського Союзу 23 червня ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС.

04/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав вінтерв’юlb.ua, передає Укрінформ. «Статус кандидата має низку переваг: перш за все, це доступ до європейських структур. Тобто Україна на рівні офіційних органів, осіб отримує доступ безпосередньо в інституції Європейської комісії, і ми починаємо вчитися працювати уже в інституціях Європейського Союзу.
Це перший важливий момент, тому ще це підготовка до майбутнього членства: треба вміти жити в тих правилах і в тих інституціях», - сказав Шмигаль. За його словами, другим важливим моментом є фінансова допомога і підтримка у вигляді грантів, кредитів. На наступні сім років у Європейському Союзі закладено понад 14 млрд євро підтримки для країн-кандидатів, в середньому близько 2 млрд євро грантової підтримки від Європейського Союзу щорічно виділяється на країни-кандидати. До того ж, додав глава уряду, є інструменти іншої передвступної допомоги, в межах якої надається технічна допомога для розвитку, наприклад, сільських територій, сталого сільськогосподарського розвитку, різні галузеві підтримки. «Крім цього, у нас відкриється доступ до Фонду солідарності Європейського Союзу.
Це важливий фонд. Ми також неодноразово вели перемовини про доступ до нього з пані президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Що це означає? Коли був ковід, країни Європейського Союзу утворили Фонд солідарності, який мав наповнюватися коштами в розмірі до 800 мільярдів євро для підтримки і відновлення країн Європейського Союзу і країн-кандидатів від наслідків ковіду. Це вагомі інструменти для України, дуже корисні та привабливі», - сказав Шмигаль.
Як повідомлялося, глави держав та урядів Європейського Союзу 23 червня ухвалили рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС. Президент Володимир Зеленський запевнив, що, попри розв’язану росією війну, Україна продовжить втілювати законодавство, норми та правила Європейського Союзу, а Кабінет Міністрів розробить відповідну дорожню карту для виконання вимог вступу до ЄС.

03/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

З 29 червня між Україною та ЄС запрацював так званий “транспортний безвіз”: підписано Угоду про вантажні перевезення автотранспортом, що скасовує необхідність отримання дозволів для виконання українськими перевізниками двосторонніх і транзитних перевезень європейською територією.
Угодою також передбачене спрощення визнання водійських документів: Україна і Євросоюз звільняють власників водійських посвідчень, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне посвідчення водія. Це важливо для тих українців, котрі мають водійські посвідчення старого зразка. Щоправда, наразі угода діє на тимчасовій основі, на постійній же запрацює після завершення ратифікаційних процедур. Українська сторона сподівається, що це станеться якнайшвидше. В умовах логістичних ускладнень, пов’язаних із війною, укладення Угоди стало непоганим доважком до вже досягнутих Україною домовленостей про тимчасове скасування дозволів на вантажні автоперевезення з 12 країнами ЄС (Австрія, Угорщина, Італія, Латвія, Естонія, Болгарія, Німеччина, Данія, Литва, Румунія, Греція та Словаччина).
Перманентні “битви за дозвільні квоти” позаду? Окрім спрощення транскордонних перевезень, що, поміж іншого, допоможе пришвидшити український експорт до ЄС і транзитом через Європу, підписання Угоди сприяє розв’язанню наболілої проблеми видачі міжнародними партнерами дозволів автоперевізникам, - кажуть експерти. Ну дуже вже неохоче європейці надавали такі дозволи, скорочували квоти, захищаючи інтереси своїх перевізників, які небезпідставно остерігаються конкуренції з боку роботящих і невибагливих до умов та оплати праці українських далекобійників. І щодалі, то проблем із дозволами ставало все більше. На жаль, не одного списа було зламано в суперечках довкола дозвільних обмежень у відносинах із нашим найвідданішим сусідом — Польщею - після того, як 2018 року Варшава на 20% зменшила кількість дозволів для українських перевізників (із 200 до 160 тисяч).
Відтоді під час постійних переговорів Києву доводилося буквально “вигризати” кожну додаткову квоту. Подібні проблеми виникали і у відносинах з деякими іншими сусідами. Це не лише заважало вітчизняним транспортникам заробляти на європейських перевезеннях, а й обмежувало український експорт — передовсім, до країн Західної Європи.
Тобто, проблема потребувала комплексного розв’язання. І війна пришвидшила започатковані минулої осені перемовини про укладання Угоди. “Розуміючи складну логістичну ситуацію в Україні, зумовлену блокадою морських портів та пошкодженням транспортної інфраструктури, європейські колеги синхронно рухалися нам назустріч та значно прискорили процес узгодження. Продовжимо працювати над якнайшвидшою транспортною інтеграцією в ЄС. Продовольча криза, яка нині розгортається, є яскравим доказом того, що така інтеграція в інтересах не тільки України, але й всієї світової спільноти”, - наголосив, коментуючи підписання документа, міністр інфраструктури УкраїниОлександр Кубраков.

Про практичні вигоди від підписання документа

В Мінінфраструктури нагадали, що в умовах повномасштабної війни та блокування українських портів обсяг експорту автомобільним транспортом і, як наслідок, потреба у дозволах на міжнародні перевезення за деякими напрямками зросли в кілька разів. Тепер такі дозволи не потрібні. Що, з одного боку, допоможе заощадити час, який не потрібно буде витрачати на бюрократичні процедури, а з іншого — унеможливить невмотивовані зупинки українських вантажівок на кордонах чи на європейських автошляхах.
Це також і про заощадження коштів. Адже за видачу дозволів деякі країни (зокрема, Угорщина) вимагали плату. “Угода про вантажні автомобільні перевезення плюс рішення ЄС щодо скасування мит і тарифів на українські товари дають нашому бізнесу економію в десятки мільйонів доларів, а головне – відкривають для української продукції неймовірні можливості на європейських ринках”, - вважає прем’єр-міністрДенис Шмигаль.
Заступник міністра інфраструктуриМустафа Наємпрогнозує, що вже найближчим часом обсяг вантажних перевезень зросте у 5-7 разів порівняно з довоєнним періодом. А це — додаткова валютна виручка для підірваної війною економіки України.“Ми стали повноцінним членом транспортної родини Європейського Союзу. Тепер наші автоперевізники рівні з усіма своїми колегами з ЄС. Щорічні бідкання з приводу нестачі міжнародних дозволів назавжди залишаться в історії. І ще одна невелика, але важлива перемога, про яку ми поки що не говорили”, -вважаєНаєм. А віце-президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) Петро Главацькийв коментарі Укрінформу нагадав, що наша країна йшла до підписання цього документа щонайменше 10-15 років, особливо - після 2016-го, з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС. Те, що ми нарешті отримали цей договір, фахівець вважає величезним проривом.

“Загалом, як на мене (а я в міжнародних перевезеннях понад 30 років) це, мабуть, найбільш важлива домовленість для міжнародних автоперевізників. Вона дозволяє без оформлення спеціальних дозволів здійснювати двосторонні і транзитні перевезення територією 27 країн Євросоюзу.
В абсолютних цифрах картина така: якщо, наприклад, вся квота дозволів, якими Україна обмінюється з 44 країнами, - приблизно 800 тисяч, то 72% із них (515 тисяч дозволів) припадає на частку країн Євросоюзу. Я вже не кажу, що це - фінансова економія для перевізників (приблизно 25 мільйонів гривень), яким тепер не потрібно платити за дозволи. Головне — можливість більш вільного доступу на ринки ЄС”, - пояснивГлавацький. Він нагадав, наскільки складними були переговори про скасування квот. Проблема дефіциту дозволів від низки країн, починаючи з Польщі, Румунії та Угорщини, стала справжньою “притчею во язицех”, до її розв’язання останнім часом долучалися найвищі ешелони української влади — аж до прем’єра та президента. Але пробити цю скелю було дуже важко. Тому що європейські країни активно захищали свій ринок, своїх перевізників.

“Відтепер українські перевізники необмежені в кількості поїздок територією ЄС. Єдине, що наразі, до офіційного оприлюднення тексту Угоди, незрозуміло, які види перевезень підпадають під її дію (є ж іще тристоронні та спеціальні перевезення). Чи, приміром, такий нюанс: в Угоді немає згадки про екологічність автотранспорту, на який поширюються домовленості. А це важливо з огляду на те, що останнім часом рейси до Європи в нас виконували транспортні засоби категорії нижче “Євро 4”.
Тож потрібні уточнення від європейських партнерів. Тому ми звернулись до Міністерства інфраструктури з проханням деталізувати, як працюватиме Угода на практиці, аби донести до перевізників конкретні інструкції щодо її виконання”, - розповівГлавацький.Він уточнив, що в Мінінфраструктури пообіцяли надати роз’яснення у найближчі день-два. Тому, за словами представника АсМАП України, хоча де-юре Угода й набрала сили, де-факто для її дії знадобиться ще два-три дні: “Окрім того, що документ ще до кінця не формалізований, маю сумніви, що, приміром, усі компетентні органи 27 європейських держав поінформовані про те, що Угода уже працює і що українські перевізники можуть виконувати перевезення без дозволів. В Мінінфраструктури пообіцяли узгодити всі питання з представниками країн ЄС, щоб вони офіційно підтвердили готовність згідно з домовленостями пропускати наших перевізників”.

Про перспективи й нові очікувані домовленості

Експерти не прогнозують особливих проблем при ратифікації угоди країнами-членами ЄС. Адже всі розуміють, що це означає для нашої країни і для продовольчої безпеки у світі. Прогнози щодо перспектив продовження дії документа у червні наступного року (наразі передбачено, що Угода діятиме протягом року з можливістю пролонгації) обережніші. Є ризик, що після завершення війни й розблокування українських портів деякі з нинішніх аргументів на користь “транспортного безвізу” втратять свою актуальність й дехто із європейців захоче знову обмежити конкуренцію, яку українці складають їхнім перевізникам. Але і така ймовірність, схоже, мінімальна. Тож, сподіватимемося, що “транспортний безвіз” із Європою — то назавжди.У Міністерстві інфраструктури також високо оцінюють ймовірність укладання подібних угод з іншими міжнародними партнерами — Туреччиною, Казахстаном, Азербайджаном, переговори з якими тривають, а також із Молдовою, яка отримала “транспортний безвіз” із Європою одночасно з Україною.
За словами Петра Главацького, окрім держав ЄС, Україна, насамперед, потребує укладання угоди про “транспортний безвіз” з Туреччиною, обсяги автоперевезень з якою доволі значні. “Попередні домовленості про це вже є. І вже виноситься на рівень ратифікації бездозвільна система транзитних і двосторонніх перевезень. Потім - в основному, віддалені ринки — Казахстан, Вірменія, Грузія, Азербайджан, Таджикистан, Киргизстан, Туркменістан. Хоча у нас там і невеликі квоти на дозволи, обсяги перевезень доволі значні. Просто через велику відстань поїздок виконується не так багато. Та з огляду на перспективу, мати бездозвільний режим автоперевезень із цими державами для України також важливо”, - переконаний віце-президент АсМАП.
Принагідно він нагадав, що вже кілька років діє угода про бездозвільну систему перевезень з Великою Британією, також ратифіковано відповідні домовленості зі Швейцарією.“Звичайно, було б ідеально мати бездозвільну систему автоперевезень з усіма країнами. Й підписання угоди із таким впливовим гравцем як Європейський Союз, - важливий крок у цьому напрямку”, - підсумувавПетро Главацький.

02/03/2022
Джерела інформація: Укрінформ

На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді, передає Укрінформ «Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом реалізована вже на 63%, і 37% залишаються завданнями для нас усіх, для нашої держави», - сказав Зеленський.
Звертаючись до народних депутатів, він підкреслив, що їм належить іще розробити, захистити перед колегами й ухвалити десятки важливих законопроєктів. «Це також не буде просто, але цьому немає альтернативи. Навіть якщо ви знаєте, що не зберете оплесків тим чи іншим рішенням, однак якщо це рішення потрібне для складного, важливого європейського шляху, ви повинні ухвалити таке рішення», - наголосив Президент. Як повідомляв Укрінформ, глави держав та урядів Європейського Союзу 23 червня ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС.

01/07/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюдненана сайті Європейської Комісії. «Європейська Комісія сьогодні ухвалила рішення, яке дозволяє країнам-членам тимчасово скасовувати митні збори та ПДВ на імпорт із третіх країн предметів харчування, а також ковдр, наметів, електричних генераторів та іншого обладнання, що призначене для життєзабезпечення українців, які постраждали від війни. Цей захід, прийнятий за запитом країн-членів, застосовуватиметься ретроспективно з 24 лютого 2022 року і буде чинним до 31 грудня 2022 року», - йдеться у повідомленні. Як зазначається, з початку російського вторгнення в Україну, більше 14 мільйонів людей, або близько 30 відсотків населення України, опинилися в положенні переміщених осіб. Більше 6,2 мільйона українців прибули вЄС, ще близько восьми мільйонів людей, що були вимушені покинути свої домівки, залишаються в Україні. Ці обставини спричиняють тиск на країни-члени, які продовжують надавати гуманітарну допомогу великій кількості біженців від війни, включаючи переміщених осіб, що залишаються на території України, для запобігання голоду та хворобам. «Війна (росії – ред.) проти України спричинила нечувані страждання, але також продемонструвала глибину європейської солідарності. Цей захід (скасування митних зборів та ПДВ - ред.) допоможе країнам-членам надавати допомогу українцям, що перебувають у ЄС або у своїй країні, шляхом спрощення доставки предметів життєзабезпечення. Це абсолютно правильні дії», - зазначив з цього приводу єврокомісар з питань економіки Паоло Джентілоні (Paolo Gentiloni). Як йдеться у роз’ясненні Єврокомісії, митні збори та ПДВ не збиратимуться з товарів, що імпортовані до країн ЄС за участю державних установ, включаючи лікарні та місцеві органи влади, або доброчинними чи гуманітарними організаціями, які діють за дозволом національних органів влади. Зазначене рішення доповнює правила щодо стягнення ПДВ, які були ухвалені у квітні поточного року та дозволили країнам-членам робити винятки щодо зборів для внутрішнього постачання товарів та надання послуг, призначених для допомоги жертвам надзвичайних подій. Від початку російського вторгнення в Україну ЄС виявив солідарність із Україною та продовжує надавати їй суттєву політичну, економічну, фінансову, військову та гуманітарну допомогу. ЄС уперше в історії прийняв так звану Директиву тимчасового захисту, яка надає право на проживання, роботу та соціальне забезпечення українцям, що рятуються від війни на території Євросоюзу.

01/07/2022 Джерела інформації: Укрінформ

Як передає Укрінформ, про це ідеться у дослідженні, проведеному 2-11 травня Національним демократичним інститутом в Україні та опублікованому на сайтіКиївського міжнародного інституту соціології. При цьому на заході України вступу до ЄС хотіли б 94% респондентів, у центрі та на півночі - 93%, на сході та півдні країни - 84% опитаних. Водночас 82% жителів заходу України підтримують вступ доНАТО. На півночі та у центрі - 79%, на сході - 59%, на півдні - 65% респондентів. Загальнонаціональне дослідження розробив і провів Національний демократичний інститут в Україні. Польові роботи виконав КМІС з 2 по 11 травня за допомогою методу комп'ютерної системи телефонних опитувань (CATI) із 2500 завершених інтерв’ю. Опитування репрезентативне лише для дорослого населення, яке зараз проживає в Україні та користується мобільними телефонами. Території, які були непідконтрольні уряду України до 24 лютого 2022 року, були виключені з дослідження. Середня похибка для національної вибірки не перевищує +/- 3%. Дослідження стало можливим за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Швеції, Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку (FCDO) Великої Британії та Міністерства міжнародних справ Канади.

01/07/2022 Джерела інформації: Укрінформ

Як передає Укрінформ, про це Союз українців Румунії повідомив уФейсбуці. «Організатори підготували для дітей майстер-класи з малювання, інтерактивні ігри для будь-якого віку, а також спеціальну концертну програму. У заході візьмуть участь як діти та учні з Румунії, так і українські діти та молодь, які тікаючи від війни знайшли прихисток у Сату-Марському повіті», – йдеться в дописі.Захід розпочнеться у середу, 29 червня, о 10.00. Нагадаємо, СУРорганізувавна початку червня з нагоди Міжнародного дня захисту дітей низку заходів, присвячених українській малечі.

28/06/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Як передає Укрінформ, про це йдеться упресрелізіЄврокомісії. «Ця допомога, загальною вартістю 11,3 млн євро, буде доставлена в Україну із запасів ЄС, які зберігаються в Румунії, Угорщині, Швеції, Німеччині, Греції та Данії», - повідомили в ЄК. Йдеться про 300 000 спеціалізованих захисних костюмів, 5 600 літрів дезактивуючих речовин та 850 одиниць обладнання для операцій з дезактивації. «Невиправдана війна росії та її напади на заклади охорони здоров’я спричинили серйозний тиск на систему охорони здоров’я України. Протягом останніх чотирьох місяців ми цілодобово працювали, щоб забезпечити швидку реакцію ЄС на запити України щодо специфічного обладнання та гуманітарних вантажів.
Вже 30 країн передали Україні товари через Механізм цивільного захисту ЄС, але, враховуючи величезні медичні потреби, викликані триваючою війною, ми мобілізували стратегічні резерви. Медичне обладнання та обладнання від хімічних, біологічних чи ядерних надзвичайних ситуацій уже на шляху до України. Лікарні та медичні працівники в Україні працюють під вогнем, і ми повинні зробити все можливе, щоб забезпечити їм необхідні інструменти для порятунку життів», - заявив єврокомісар з кризового менеджменту Янез Ленарчич. Як повідомлялося, від початку російського вторгнення Європейський Союз та його країни-члени виявили щиру солідарність із Україною, надали їй потужну політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу. На територію ЄС, рятуючись від путінських бомб та снарядів, виїхали більше шести мільйонів українців, переважно, жінок і дітей. Країни ЄС уперше в історії активували так звану Директиву тимчасового захисту, яка надає українським громадянам право на легальне перебування в ЄС, на базові соціальні послуги, включаючи медичне обслуговування, освіту, право на працю тощо.

28/06/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це заявив представник України при ЄС Всеволод Ченцов на онлайн-брифінгу у понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу. «По суті, робота буде сконцентрована на двох напрямках: виконання семи кроків, які були зафіксовані Європейською комісією для переходу на наступний етап, тобто початку переговорів, і паралельно виконання заходів, передбачених Угодою про асоціацію, - це приведення нашого законодавства у відповідність до вимог ЄС», - сказав дипломат. За його словами, те, що українська сторона робила і робитиме у межах виконання Угоди про асоціацію, повністю відповідатиме логіці подальшого зближення з ЄС «аж до вступу». Як повідомлялося, глави держав та урядів Європейського Союзу 23 червня ухвалили рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Одночасно із затвердженням статусу кандидата на вступ до ЄС для України Брюссель висунув на адресу Києва вимоги щодо проведення реформ, надавши список із семи пунктів. Президент Володимир Зеленський запевнив, що попри розв’язану росією війну Україна продовжить утілювати законодавство, норми та правила Євросоюзу, а Кабінет Міністрів розробить відповідну дорожню карту для виконання вимог вступу до ЄС.

27/06/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це повідомив заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко під час брифінгу у Медіацентрі Україна — Укрінформ. "Впевнений, що реформи, які будуть здійснювати у зв'язку з євроінтеграцією, докорінно змінятьУкраїну, допоможуть, в тому числі, змінити медійне законодавство України, наблизивши його до стандартів Європейського Союзу", - зауважив він. Шевченко додав, що йдеться про імплементацію положень директиви Європейського парламенту та Ради Європи про аудіовізуальні медіапослуги.
"Тобто це те, що у нас називається законом про телебачення і радіомовлення... Давно маємо в планах імплементувати, а точніше - наблизити українське законодавство до правил Європейського Союзу. Тепер я впевнений, це буде зроблено", - сказав заступник міністра. Як повідомлялося, глави держав та урядів Європейського Союзу 23 червня ухвалили рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС.

24/06/2022
Джерела інформації:Укрінформ

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у резолюції саміту ЄС від 23 червня по Україні,оприлюдненійна сайті Європейської Ради. «Європейська Рада обговорила російську агресивну війну проти України у різних вимірах. Європейська Рада підтвердила, що вона твердо стоїть поряд з Україною, а також що Європейський Союз буде продовжувати надавати потужну підтримку загальній економічній, військовій, соціальній та фінансовій стійкості України, включаючи гуманітарну допомогу», - йдеться у документі. Лідери ЄС у прийнятому документі рішуче засудили невибіркові атаки росії проти цивільного населення та цивільної інфраструктури , та закликали росію негайно та безумовно вивести всі свої сили та військове обладнання з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів. «Міжнародне гуманітарне право, включаючи поводження з військовополоненими, має поважатися. Українці, особливо діти, що були силою вивезені до росії, мають негайно отримати дозвіл на безпечне повернення. росія, білорусОчистити формать та всі, хто повинні у воєнних злочинах та у інших найбільш серйозних злочинах, будуть притягнуті до відповідальності за свої дії відповідно до міжнародного законодавства», - йдеться у документі. Як зазначається в резолюції саміту, ухвалення шостого пакету санкцій ЄС надалі посилило тиск на росію з метою примусити її зупинити війну проти України. При цьому ЄС висловив намір продовжувати працювати над санкціями, включаючи посилення їх імплементації та уникнення шляхів їхнього обминання. Європейська Рада закликав всі країни приєднатися до санкцій ЄС, зокрема, країни-кандидати. Як зазначається, лідери країнЄСдоручили швидко завершити роботу над внесенням у європейське законодавство норм, що відносять порушення обмежувальних санкцій ЄС до переліку серйозних злочинів. «Європейський Союз залишається рішучим у наданні подальшої військової підтримки для того, щоб допомогти Україні у дотриманні її права на самооборону проти російської агресії та для оборони власної територіальної цілісності та суверенітету. У цьому контексті, Європейська Рада закликала Раду ЄС швидко опрацювати подальше збільшення такої військової допомоги», - наголошується у резолюції саміту.

У фінансовому вимірі, як нагадує документ, Європейська Комісія невдовзі представить пропозицію виділити Україні нову макрофінансову допомогу до 9 мільярдів євро у 2022 році. Європейська рада закликала Єврокомісію швидко представити пропозиції щодо підтримки Європейським Союзом процесів відбудови України, що має бути зроблено у консультаціях з міжнародними партнерами, організаціями та експертами. Як вже повідомлялося, 24 лютого поточного року росія розпочала неспровоковану війну проти України, проводить масовані обстріли та бомбардування українських міст та селищ, чинить репресії та звірства проти мирного населення на тимчасово окупованих територіях. На боротьбу із загарбниками піднявся весь народ України. Від початку російського вторгнення Європейський Союз та його країни-члени виявили щиру солідарність із Україною, надали їй потужну політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу. 23 червня Європейська Рада розглянула заявку України на членство в Європейському Союзі, та прийняла рішення щодо надання Україні європейської перспективи та статусу країни-кандидата на входження до ЄС.

24/06/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це він заявив сьогодніу Брюсселі перед початком зустрічіглав держав та урядів ЄС із лідерами країн Західних Балкан, яка проводиться перед самітом ЄС, повідомляє власний кореспондент Укрінформу. «Це - вирішальний момент дляЄвропейського Союзу. Це - геополітичний вибір, який ми зробимо сьогодні. Я переконаний що сьогодні ми надамо статус країни-кандидата України і Молдови та висловимо чітку та потужну європейську перспективу для України, Грузії та Молдови», - наголосив Мішель. Він також зауважив, що зустріч із лідерами Західних Балкан покликана надати нову енергію процесу європейської інтеграції країн цього регіону. За його словами, на цей час «відбуваються дискусії» в Болгарії щодо врегулювання суперечливих питань із Північною Македонією. «Ми уважно слідкуємо за ситуацією. Разом із французьким головуванням ми залучені до того, щоб представити пропозиції на стіл. Ми маємо бути здатними розпочати переговори з Албанією та Північною Македонією (щодо членства в ЄС – ред.) так швидко, як це можливо», - сказав президент Європейської ради. Він відзначив також позитивний ефект зусиль ЄС з нормалізації ситуації в Боснії та Герцеговині, для зниження напруги та забезпечення функціонування державних інституцій. Як повідомлялося, 17 червняЄврокомісія оприлюднила свій висновок щодо заявок України, Молдови й Грузії на членство в ЄС. Згідно з цим документом, який буде розглянуто Європейською радою під час засідання у Брюсселі 23-24 червня, Єврокомісія рекомендувала надати Україні й Молдові статус кандидатів на членство в ЄС, з певним переліком завдань, які необхідно виконати.Для Грузії на цьому етапі рекомендовано лише європейську перспективу, яка сама по собі є визнанням чіткого шляху країни до європейської інтеграції.

Як і прогнозували експерти, у п'ятницю, 17 червня, Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на членство в ЄС. І хоча остаточне рішення буде ухвалено на саміті 23-24 червня, такий сигнал свідчить, що засідання закінчиться для нас позитивно. «Ми хочемо сказати одне – так, Україна заслуговує на європейську перспективу. Так, Україна має бути прийнята як кандидат. Ми враховуємо, що виконана велика робота, але інша важлива робота ще попереду», - заявила голова ЄК Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що Київ має виконати низку умов.

Ось їх перелік:

• впровадити законодавство про процедуру добору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;завершити перевірку доброчесності Етичною радою кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• посилювати боротьбу з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом схвалення визначеного переможця конкурсу та розпочати та завершити процес відбору та призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України;забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF);
• прийняти комплексний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України;
• запровадити антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя;
• це має бути зроблено юридично обґрунтованим способом, враховуючи майбутній висновок Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;подолати вплив корисливих інтересів шляхом прийняття закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному регулятору ЗМІ;завершити реформу законодавства щодо національних меншин, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Повідомляється, що Єврокомісія уважно відстежуватиме прогрес України у виконанні цих кроків і звітуватиме про них разом із детальною оцінкою країни до кінця 2022 року. Укрінформ поцікавився в експертів, чи здійсненні для нас ці умови? Скільки ймовірно часу може знадобитися на те, щоб їх досягнути, чи встигнемо до поставленого ЄК дедлайну? Врешті-решт, які пункти буде легше реалізувати, а які складніше, і чому?
«Більшість зазначених умов – це наші внутрішні завдання, з якими виникли певні внутрішньополітичні проблеми, або наші зобов’язання по реформах в сферах правосуддя і антикорупційної політики, які ми своєчасно не виконали. Тобто, це те, що треба було зробити ще вчора», - коментує політологВолодимир Фесенко. За його словами, треба скласти графік для виконання зазначених умов. Логічно, щоб його склали спільно і взаємно контролювали виконання Офіс Президента, офіс Віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також керівництво Верховної Ради.
«Графік буде достатньо напружений. По кожній вимозі треба чітко розписати, що, кому і коли треба зробити», - наголошує експерт. І додає: «Те, що зазначено в рекомендаціях Єврокомісії, це наші перші домашні завдання, умовно кажучи на літній та осінній семестри. Дедлайн теж визначений – до кінця року. Зміст першого пакету завдань достатньо об’ємний, але він нам по силах. Якщо не стовідсотково, то відсотків на 80-90 ми точно можемо його виконати».

Але бажано показати максимальний результат. Це скоріше тест на майбутнє – як ми будемо і зможемо рухатись далі. «Далі нас очікують переговори з ЄС про необхідні структурні реформи та їх реалізація, приведення нашого законодавства до стандартів Євросоюзу. Це величезний обсяг роботи. За досвідом країн, які успішно пройшли шлях до членства в ЄС, самі переговори про реформи і реалізація цих реформ – не менше 5-6 років, а шлях від статусу кандидата до вступу в ЄС – приблизно 10 років. Але якщо буде затримка з реформами, незадовільні результати в процесі їх реалізації, то шлях до Євросоюзу може бути набагато довшим», - особливо акцентує пан Фесенко.

Деякі країни західних Балкан отримали статус кандидата в члени ЄС близько 15 років тому, і поки не наблизились до членства в Євросоюзі. Про цей сумний досвід ми теж маємо пам’ятати і не повторювати помилок цих країн. «Мені здається, що легше реалізувати ті пункти, які стосуються законодавчих змін. В питаннях євроінтеграції у Верховній Раді зараз є консенсус. Головне – швидко і одночасно якісно попрацювати над відповідними законопроектами, узгодити їх зміст з нашими партнерами в ЄС. Можливо є сенс створити спільні робочі групи. А проголосувати можна і за прискореною процедурою, - каже політолог. - Є певні процедурні проблеми з призначенням нового керівника САП.

Але зараз, думаю, і цю проблему можна вирішити. Щодо перевірки доброчесності Етичною радою кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбору кандидатів до створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, то складно сказати. Тут треба запитувати тих, хто причетний до діяльності відповідних інституцій. Саме у цій сфері був відчутний спротив «суддівської мафії». Можливо в умовах війни буде трохи легше його подолати».Але є також бюрократичні процедури. І саме з ними можуть виникати збої, як це було і з конкурсом по голові САП. Але якщо буде необхідна концентрація зусиль на цих питаннях, то їх також можна вирішити. «Чимало хто зараз каже, що війна багато чого гальмує. Я з цим не погоджуюся від слова зовсім. Війна жодним чином не є тим фактором, який не дозволить нам виконати завдання, сформульовані ЄК. Оскільки вони мають, так би мовити, «продовжуючий ефект» і реалізацію цих завдань ми почали набагато раніше. Зараз вони просто більш чіткіше виписані, як певний підсумок того, що ми повинні завершити. Це перший момент», - доповнює попереднього спікера політологІгор Рейтерович. Другий момент – він також звертає увагу на те, що всі перелічені ЄК вимоги можна реалізувати на рівні безпосередньо або президента України (призначення очільника САП), або на рівні судової гілки влади (відбір суддів), або на рівні Верховної ради (прийняти певні зміни до чинного законодавства). «Тож це не є якоїсь проблемою, яка потребує обов’язкового завершення війни, деокупації територій і так далі. Це речі такого інституційного характеру, їх можна реалізовувати навіть під час війни.

Тим паче, що спікер парламенту вже говорив, що у ВРУ налагоджена ефективна робота, а саме: по 7-8 годин у Zoom депутати спочатку обговорюють усі важливі питання, які потім уже консолідовано виносяться у сесійну залу, голосуються і… таким чином приймаються рішення». Тому все це фінально зводиться до простого, але дуже ефемерного поняття, яке називається «політична воля». «І якщо ця політична воля буде… То ми вже хоч завтра можемо призначити очільника САП. Людина відібрана, конкурси завершені. Все, що треба зробити – підпис глави держави. Дещо складніша ситуація із судовою реформою, оскільки ВРП бунтувала, саботувала і так далі. Але, знов таки, війна тут відкриває певні перспективи: всіх тих, хто повиїжджав і не повертається на роботу, несумлінно виконує свої обов’язки – можна відправити у відставку, а замість них набрати тих людей, які навіть під час війни виконували покладені на них державою обов’язки в контексті судових процесів і т.д.»І це, знов таки, питання тижнів, максимум місяців, але точно не років.

«Тому дедлайн до кінця 2022 року не є чимось нездійсненним», - теж наголошує пан Рейтерович. Можливо, продовжує він, виникнуть деякі проблеми, пов’язані з антиолігархічним законом. Чому? «Там йдеться не про реєстр олігархфів, а про більш конкретне, причому з урахуванням Венеційської комісії. І там є ще важливе уточнення «в межах судової системи», тобто це повинен бути нормативно-правовий акт, а не просто рішення РНБО. Але й це можна вирішити, приміром, шляхом внесення змін в антимонопольне законодавство. Або – ухваливши закон про лобізм. Наголошую: це питання не років, а місяців», - додав політичний експерт. Загалом – перелік умов від Єврокомісії Ігор Рейтерович називає абсолютно адекватним та обґрунтованим, оскільки питання верховенства права, боротьби з корупцією тощо – принципово важливі для ЄС. «І знову – цей перелік є таким, який цілком реально виконати до кінця 2022 року. Що я б іще додав? Гадаю, що крім переліку нам потрібно також реальні справи проти високопосадовців, які були затримані за корупцію, довести до логічного завершення. Знов таки, у влади, як то кажуть, усі карти на руках. Є рішення і по Трухіну, і по Кузьміних тощо. що ці справи дійдуть до суду, і будуть винесені вироки (не важливо які саме, головне – аби процедура була завершена), то ми зможемо це також поставити собі в «плюс» перед ЄК, заявивши, що боремося з корупцією не лише на словах, а й на ділі», - підсумував Ігор Рейтерович.

Політолог Олег Саакянтакож наголошує на тому, що нічого нездійсненного для Києва у цих вимогах немає. «Виконання цих пунктів залежить виключно від політичної волі. Там немає жодного пункту, який би був для нас нездійсненним, що робить їх цілком реалістичними. Частину цих вимог може бути навіть виконано найближчими днями - їх проголосує Верховна Рада. Тобто увесь перелік вимог Євросоюзу – цілком адекватний. Загалом можна сказати, що Європа у цьому питанні не ставить нам палиці в колеса. Це абсолютно прогнозований та мінімальний пакет вимог, який сприймається навіть україноскептичною частиною європейського суспільства», - підсумував експерт.
Отже, все в наших руках. Змогли вистояти в перші, найважчі дні війни перед навалою ординців – зможемо виконати й умови з боку ЄС.

23/06/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Як передає Укрінформ, про це повідомляєтьсяна сайті Європейської ради. «Лідери ЄС обговорять останній розвиток ситуації стосовно російської війни проти України, включаючи її вплив на глобальну кризу продовольчої безпеки. Вони також обговорять продовження підтримкиЄвропейським СоюзомУкраїни, що складається з економічної, військової, політичної та гуманітарної допомоги», - йдеться у документі. Окремим питанням лідери країн ЄС розглянуть подання України, Молдови й Грузії на членство в ЄС. В оприлюдненому повідомленні нагадується, що Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, а Грузія і Молдова зробили такий крок 3 березня 2022 року. Єврокомісія оприлюднила свою офіційну думку щодо заявки всіх трьох країн 17 червня 2022 року.
Перед початком саміту лідери країн ЄС проведуть неформальну зустріч із політичними керівниками країн Західних Балкан та обговорюватимуть з ними, зокрема, перспективи європейської інтеграції регіону. Як повідомлялося, у своїх висновках від 17 червня Єврокомісія визнала європейську перспективу для всіх країн «Асоційованого тріо». При цьому Єврокомісіярекомендувала Європейській раді надати статус кандидатів на членство в ЄС для України й Молдовита визначила умови, за якими можливо продовження процесу євроінтеграції для обох країн. Грузія на цей час такої рекомендації щодо набуття статусу країни-кандидата не отримала, хоча може отримати такий статус за умови внутрішніх реформ та політичної стабілізації в самій країні.

23/06/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Як передає Укрінформ, про це Міністерство охорони здоров'я повідомляє уФейсбуці. "Процес створення університетських клінік та лікарень вУкраїніє незворотнім. Адже, функціонування клінік — це стратегія розвитку для вищої медичної освіти, її майбутнє", — наголосив очільник МОЗ.
Ляшко підкреслив, що університет не може успішно розвиватися та готувати конкурентних фахівців, не маючи власної клінічної бази для навчання. "У нашому баченні, університетська клініка — це насамперед потужна, велика і багатопрофільна лікарня, що створює можливості для навчання та досліджень", — додав він. Як повідомляв Укрінформ, раніше Міністерство охорони здоров’япідтрималопередання клінічної лікарні Львівської залізниці під управління Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького для створення на її базі університетської клініки.

23/06/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Про це сказала віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ. «Ми розраховуємо так, що до кінця цього року реалізація всіх цих кроків можлива. Я думаю, що більшість із них ми зможемо реалізувати навіть швидше, це що стосується ухвалення певного законодавства та реалізації технічних завдань», - зазначила вона.Стефанішина акцентувала, що в кінці 2022 рокуЄвропейська комісіяпідготує висновок і оцінку того, наскільки ми впоралися з цим завданням. За її словами, це в наших інтересах, тому що українська сторона вже хоче говорити про початок перемовин.
Віцепремʼєр оцінила сім пунктів, визначених Єврокомісією, як такі, що не є абсолютно складними або невиконуваними: «Кожен з них слугує інтересам України, і сьогодні ми сконцентровуємося над тим, щоб їх реалізувати». Стефанішина також зазначила, що певні заходи вже реалізуються і влада прискорить ці процеси, завершить їх реалізацію та ухвалить необхідні закони. «Ми нікому не віддамо статус свого кандидата в ЄС», - констатувала урядовець. Як повідомлялося, 17 червня Єврокомісія оприлюднила свої висновки за заявками на вступ до ЄС України, Молдови та Грузії та внесла рекомендацію надати двом першим статус кандидата. Рада ЄС на саміті 23-24 червня має розглянути це питання й ухвалити остаточне рішення.

23/06/2022
Джерела інформації: Укрінформ

Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомив уТвіттері. "Обговорив європейські перспективи України з Прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон. Отримав підтвердження підтримки Швецією нашої держави на саміті EUCO", - зазначив Зеленський. Він подякував Швеції за намір долучитися до відбудови України. "Запросив пані Прем'єр-міністра відвідати Україну", - додав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, 17 червня Єврокомісія оприлюднила свої висновки за заявками на вступ до ЄС України, Молдови та Грузії та внесла рекомендацію надати двом першим статус кандидата. Рада ЄС на саміті 23-24 червня має розглянути це питання й ухвалити остаточне рішення.

23/06/2022
Джерела інформації: Укрінформ

У ніч з 10 на 11 березня у знаменитому Версалі відбувся екстрений саміт лідерів ЄС, присвячений питанням, які поставила російська агресія проти України. Утім одним з найбільш спірних положень, що обговорювалися, стало питання щодо прагнення України вступити до ЄС форсованими темпами. Дискусія за закритими дверима щодо цього тривала 5 годин. Ухвалене рішення щодо нашої європерспективи звучить наступним чином: «Європейська Рада визнала європейські прагнення та європейський вибір України, як зазначено в Угоді про асоціацію.
28 лютого 2022 року президент України, реалізуючи право України обирати свою долю, подав заявку України на вступ до Європейського Союзу. Рада ЄС без зволікань запропонувала Єврокомісії подати свій висновок щодо цієї заяви відповідно до відповідних положень Договорів ЄС. До винесення цього висновку вже відтепер ми будемо ще більше зміцнювати наші зв’язки та поглиблювати наше партнерство, щоб підтримати Україну на її європейському шляху. Україна належить до нашої європейської родини». У рішенні, як відзначають експерти, є низка позитивних зсувів у порівнянні з попередніми формулюваннями, однак в ньому немає посилань на статтю 49 Договору ЄС щодо процедури приєднання, а також немає ані позитивних, ані негативних згадок про «пришвидшену процедуру вступу», якої прагнула Україна. Через це низка ЗМІ, вітчизняних в тому числі, свідомо чи ні, але спробували нагнати песимізму, замайорівши категоричними за тональністю заголовками: «Євросоюз абсолютно нічого не погодив щодо України», «ЄС не хоче прийматиме Україну до себе швидко» тощо. Спробуємо з’ясувати, що ж насправді Україні приніс саміт у Версалі? Що з нашою подальшою євроінтеграцією, на якому етапі сьогодні перебуває цей процес? «Про рішення, яке лідери ЄС ухвалили у Версалі, ще 16 днів тому можна було лише мріяти» «Рішення саміту ЄС складається всього із п'яти пунктів, чотири з яких стосуються України. Ключові для нас – чотири абзаци передостаннього пункту. Якщо тлумачити їх загалом, виходячи при цьому з контексту, в якому ухвалювалося рішення, то висновок напрошується однозначний: ніякої зради немає. ЄС започаткував процедуру підготовки України до членства в ЄС», - коментує Укрінформу політолог-міжнародник, дипломат Вадим Трюхан.

Європейська рада, по-перше, визнала європейський вибір України. По-друге, каже він, заявка на членство, підписана президентом України, НЕ ВІДКИНУТА, а, навпаки, сприйнята. По-третє, Європейська рада доручила Єврокомісії підготувати свій висновок щодо заявки України. Зрозуміло, що ця робота займе не один місяць, і, в умовах війни, буде доволі багато складнощів в комунікації. «Однак процес перейшов із політичної – в технічну площину, і це беззаперечний позитив», - наголосив дипломат.І, по-четверте…«Фактично, лідери ЄС взяли на себе зобов'язання, не очікуючи висновку ЄК, значно посилити підтримку України. Декому, звичайно, хотілося б, щоби вже сьогодні був підписаний Акт про приєднання України до ЄС. Але так не буває. Слід чітко усвідомити, що про рішення, яке 10 березня ухвалили у Версалі, ще 16 днів тому можна було лише мріяти. І завдання України скористатися ним сповна, відкинувши будь-які натяки на невдоволення чи критику» - акцентує Вадим Трюхан. «Маємо доволі непогане просування вперед» «За підсумками саміту можна виокремити кілька надзвичайно позитивних для нас речей.

По-перше, всі країни Європейського союзу різко та однозначно, тобто вже без будь-яких дипломатичних формулювань, засудили агресію росії проти України», - каже міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр.Володимир Огризко. Засудження агресії рф вже стало нормою поведінки всіх європейських країн. Жаль, звісно, що лише зараз і при таких обставинах.

По-друге, продовжує дипломат, всі країни ЄС сказали, що не лише не зменшать, а ще більше посилять тиск проти росії. «Це означає, що санкції, які вони уже запровадили, не є останніми. І що найближчим часом вони будуть дивитися і думати, яким чином ці санкції можна зробити ще болючішими для російського режиму. Це, як мені видається, великий плюс», - підкреслив пан Огризко.

По-третє, всі країни ЄС одностайно сказали, що вони підтримували, підтримують і підтримуватимуть Україну – як зараз, так і в майбутньому. «Вони сказали, що приймуть програми відбудови нашої держави після того, як війна завершиться. Вони сказали, що розроблять спеціальний план для реконструкції зруйнованих українських міст та сіл, а також інфраструктури», - додав експерт.

По-четверте, в підсумковому документі саміту чітко і ясно сказано, що Україна належить до європейської сім’ї. «Хоча, звісно, в самій заяві не сказано, що починається процес переговорів про вступ, але… Це означає, що Європейська рада, що глави держав визнають, що Україна – це політична, економічна, ідеологічна, історична, культурна територія Європи. І хоча, повторюся, немає прямого посилання на відповідні статті, зокрема на статтю 49 Договору ЄС щодо процедури приєднання, але є доручення Єврокомісії вивчити заявку України, яка подана і підписана главою нашої держави у відповідності з тими самими статтями, про які ми говоримо», - наголосив пан Огризко.

Отже, каже він, це рішення усіх країн-членів ЄС, яке означає, що – так, ми все підтвердили, ми все пообіцяли, ми засудили росію, а тепер – ми даємо доручення нашому виконавчому органу – фактично уряду Євросоюзу – розібратися з усіма правовими підставами, а також рекомендувати нам прийняти остаточне рішення. «Це означає, що тепер українській дипломатії треба дуже серйозно «взятися» за Єврокомісію, за всіх єврокомісарів, треба провести з ними відповідну роботу по роз’ясненню того, що і чому ми, українці, хочемо, - зауважив дипломат. - Це не те, звісно, чого ми хотіли відразу, але, водночас, зовсім не те, що нам колись на таких самітах писали і говорили. Тож в підсумку, можна говорити про доволі непогане просування вперед. Думаю, якщо брати в пропорціях від бажаного – це 60/40. Не так уже й погано, як комусь може здаватися».«Україна отримала «зелене світло».
Рішення версальського саміту для нас уже є позитивним» «Одразу після початку війни відбулося засідання Європарламенту, де було ухвалено історичне рішення по Україні. Зараз же європейські лідери думають, як це все реалізувати на практиці. Україна вимагала й, мабуть, обґрунтовано, прискореного членства в ЄС. І цю позицію, фактично, підтримує вся Східна Європа. Західна ж – більш обережна», - каже політолог-міжнародникПетро Олещук. За його словами, існує ряд причин – від електоральних та економічних і до, загалом, банального побоювання що-небудь вирішувати під час активної фази бойових дій. «Саме тому, ухвалене на версальському саміті рішення ЄС виявилося компромісним. Так, в ньому задекларовано європейську перспективу України. Так, вочевидь, це менше від того, на що ми розраховували. Втім, направду, це рішення для нас уже є позитивним, ми отримали «зелене світло». Раніше від подібних формулювань європейці в будь-яких спосіб старанно відмовлялися. Тому, в даному разі, я б не кричав про якусь надзвичайну перемогу, але й зраду так само б не шукав». ЄС, продовжує пан Олещук, на сьогодні змушений в прискореному режимі адаптуватися до нових реалій. «До речі, як цього і вимагала наша держава, питання України все ж відокремили від Грузії та Молдови. Гадаю, це варто сприймати як сигнал про те, що українське питання вирішуватиметься набагато швидше та позитивніше. Отже, відносно рішення ЄС – маю стриманий оптимізм», - додав експерт.

Принципові для України питання в ЄС вже ухвалено, а от щодо конкретних дат, термінів та наповнень – це все залишається питанням дискусії. «Головне – що в ЄС уже зламано психологічний бар’єр відносно приналежності України до Європи», - наголошує Петро Олещук. А тому – за підтримки багатьох наших союзників, а їх у нас в ЄС чимало, ми зможемо розвинути відповідний рух в напрямку повноцінного входження в європейську сім’ю.

13/03/2022
Джерела інформації: Укрінформ