Історія створення Європейського Союзу

/Files/images/vse_pro_vropu/флаг.jpg Європейський Союз (ЄС) – міжнародне політико-економічне об’єднання європейських держав, яке поєднує в собі риси міжнародної організації та федеративної держави.

Протягом багатьох століть Європа була ареною частих і кривавих воєн. З 1870 по 1945 роки Франція та Німеччина воювали між собою тричі, зазнавши при цьому страшних людських втрат. Саме тому в середині минулого століття кілька європейських лідерів дійшли висновку, що єдина можливість забезпечити довготривалий мир між їхніми країнами полягає у їх політичному та економічному об'єднанні.

Ідея європейської інтеграції була задумана для того, щоб більше ніколи не повторилися масові вбивства та руйнації, що відбувалися під час Другої світової війни. Вперше цю ідею запропонував Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман у промові, яку він виголосив 9 травня 1950 року. Цей день став днем народження Європейського Союзу, і тепер щороку святкується як День Європи.

Роберт Шуман запропонував об'єднати вуглевидобувну та сталеливарну промисло­вості Західної Європи. В результаті цього 18 квітня 1951 року було підписано паризьку угоду і засновано Європейське об'єднання вугілля та сталі (ЄОВС), до якого увійшло шість країн: Бельгія, Західна Німеччина, Люксембург, Франція, Італія та Нідерланди. Право приймати рішення з питань, які стосувалися вугільної та сталеливарної промисловості у цих країнах, було передано незалежному наднаціональному Верховному органу, першим президентом якого став Жан Монне.

ЄОВС функціонувало настільки успішно, що за кілька років його шість країн-учасниць вирішили піти далі та об'єднати також інші галузі економіки.

25 березня 1957 року країни підписали Римські договори, якими було засновано Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом) і Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС). Країни-учасниці цих співтовариств домовилися про скасування торгівельних бар'єрів між ними та формування спільного ринку.

У 1967 році інституції трьох європейських співтовариств злилися. З того часу почали діяти єдина Комісія, єдина Рада Міністрів і єдиний Європейський Парламент. Спочатку депутати Європейського Парламенту обиралися національними парламентами, однак у 1979 р. було проведено перші прямі вибори до Європейського Парламенту, що дозволило громадянам країн-членів Співтовариств голосувати за тих кандидатів, яким вони віддавали перевагу. Відтоді такі вибори проводяться кожні п'ять років.

У 1985 році Європейська Комісія під керівництвом Жака Делора опубліковала „Білі книги”, що визначили графік формування європейського спільного ринку до 1 січня 1993 року. Співтовариства ухвалили цей амбіційний цілеспрямований документ і закріпили його вєдиному Європейському Акті, підписаному у лютому 1986 року.

Договір про Європейській Союз, підписаний у Маастрисі (Нідерланди) у 1992 році головами держав і урядів – членів Європейського Співтовариства, вступив у дію у 1993 році, після його ратифікації усіма сторонами. Договір про Європейський Союз – це угода про політичний союз та угода про економічний та монетарний союз.

Одразу після ратифікації Маастрихтського договору почали діяти нові структури та процедури, відтак колишнє Європейське Співтовариство повністю всотувалося в Європейський Союз.

З 1 січня 2002 року понад 300 мільйонів європейських громадян використовують євро як звичний елемент повсякденного життя. Знадобилось лише десять років, аби пройти шлях від Маастрихтської угоди (лютий 2002 року), що закріпила принципи спільної європейської валюти, до дня, коли банкноти і монети євро увійшли в обіг у 12 країнах ЄС.

До складу ЄС Спочатку входило шість країн: Бельгія, Німеччина, Франція, Італія, Люксембург і Нідерланди.

Данія, Ірландія та Велика Британія вступили в ЄС у 1973 p., Греція - у 1981 p., Іспанія та Португалія - у 1986 p., Австрія, Фінляндія та Швеція - у 1995 р.

У 2004 році відбулося найбільше розширення ЄС, коли до нього приєдналися 10 нових країн: Кіпр, Чеська Республіка, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаків, Словенія.

З 1 січня 2007 року членами ЄС стали Болгарія і Румунія. У 2013 році – Хорватія.

.

Інформація підготовлена
за матеріалами веб-ресурсів:

https://uk.wikipedia.org/wiki

http://referat-ok.com.ua/vsesvitnya-istoriya/istoriya-stvorennya-jevropeiskogo-soyuzu-jevropeiska-sistema-centralnih-bankiv

http://www.eufunds.in.ua/eu-history/istoriya-vynyknennya-stanovlennya-i-rozvytku-es

Кiлькiсть переглядiв: 281

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.